1. Виховання здатності робити свій життєвий вибір і нести за нього відповідальність; відстоювати свої інтереси, своєї сім'ї, трудового колективу, свого народу, держави;

2. Формування поважного ставлення до народу світу, людства, представників інших національностей, до своєї національності, її культури, мови, традицій і звичаїв;

3. Визнання цінності незалежності й суверенності своєї держави й іншої держави.

Задачі виховання:

1. Формувати в учнів правову культуру, уміння вільно й відповідально самовизначатися в сфері правових відносин із суспільством;

2. Формувати гуманістичний світогляд учнів, здатність до усвідомлення своїх прав і прав іншого, здатність до морального саморозвитку;

3. Навчати розв'язанню завдань правового й громадянського виховання, пов'язаних із проблемою морального саморозвитку й самовдосконалення;

4. Формувати гордість за вітчизняну історію, народних героїв, зберігати історичну пам'ять поколінь у пам'яті нащадків;

5. Виховувати повагу до національної культури, свого народу, своєї мови, традицій і звичаїв своєї країни;

6. Проявляти громадську позицію в найбільш непередбачених ситуаціях, боротися з аморальними й протиправними вчинками людей.

Зміст виховної роботи:

1. Вивчення учнями правових норм держави, законів і формування відповідального до них ставлення;

2. Організація й проведення позакласних заходів, спрямованих на формування вмінь і навичок правової поведінки;

3. Співробітництво із правовими організаціями з метою правової освіти учнів;

4. Формування здатності керуватися в ситуаціях морально – правового вибору мотивами обов'язку, совісті, справедливості;

5. Вивчення біографій видатних громадян своєї країни – патріотів і борців за незалежність України;

6. Розвиток патріотичних почуттів учнів через організацію й проведення позакласних заходів, що формують патріотизм на практиці, а не на словах;

7. Організація зустрічей із представниками суспільства – справжніми громадянами й патріотами своєї країни;

8. Створення умов для прояву справжнього патріотизму учнів, любові до своєї Батьківщини, школи, місця, де учень зростає;

9. Відвідування місць, пов'язаних з пам'яттю поколінь;

10. Демонстрація прикладів прояву молоддю, школярами громадської позиції й мужності, патріотизму;

11.Заохочення учнів, що проявляють громадянську позицію, мужність і героїзм;

12.Активне співробітництво із соціумом і громадськими організаціями з розвитку патріотизму й громадянської позиції учнів;

13.Залучення учнів до роботи в громадських організаціях, в учнівському самоврядуванні;

14. Формування культури прояву громадянської позиції, патріотизму, боротьба із шовінізмом.

Основні напрямки виховання

1. Громадянське;

2. Національно – патріотичне;

3. Правове;

4. Морально – етичне;

5. Трудове;

6. Естетичне;

7. Екологічне;

8. Фізичне, охорона здоров’я;

9. Активна діяльність учнів;

10. Родинне.

Національно -патріотичне виховання:

Національне виховання – є пріоритетним аспектом виховної роботи у школі, зорієнтованим на українську культуру, мову, національно-патріотичні традиції. В основу національного виховання покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї та школи. Проводяться свято Різдва, свято Стрітення та свято матері; акція «Родина»; конкурс знавців рідної мови, конкурс читців, конкурс знавців народної казки.

Патріотичне виховання – основа, на якій ґрунтується суспільство держави. Стати громадянином, тобто свідомим членом суспільства, відданим сином Вітчизни, дуже непросто.

Громадянином не народжуються. Виховувати в дитині громадянина – це означає навчати її жити заради Батьківщини. Проводять заходи до Дня Збройних Сил України, Дня партизанської слави, до річниці визволення від фашизму; відзначення Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 роки; до 21-ї річниці Чорнобильської трагедії.

Основні виховні заходи:

1. Психологічні практикуми: «Що таке «Я» ?», «Структура мого власного “Я”»; «Розвиток впевненості в собі», «Розвиток творчого потенціалу особистості», «Знайди себе», «Широкий світ захоплень»;

2. Уроки громадянськості: «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна – Україна», «Рід, родина, рідня», «Велика родина – рідна Батьківщина», «Історія української національної символіки»;

3. Години спілкування: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати неможна тільки Батьківщину…», «Українці – європейська нація», «Світ уявлень та вірувань», «Старовинна обрядовість в житті українців»;

4. Круглі столи: «Я і Україна», «Моральні заповіді українців», «Звичаї і традиції в житті українців», «Народне дитинознавство», «Вивчення геральдики нашого краю»;

5. Розмова - зустріч: «Дружна сім'я – першоджерело людського духу, високо моральності народу»;

6. Конференції: «Українці – гілка слов’янського народу», «Майбутнє України в наших руках», «Обрядовість і звичаєвість українців», «Походження держави і права», «Наш закон»; «Держава та людина»; «Право і мораль»; «Ми громадяни України»;

7. Класні години: «Національні герої України», «Живий подих історії», «Не розгубіть скарбів душі», «Україна – суверенна держава», «Походження українського народу»;

8. Інтелектуальні ігри, вечори, конкурси: Брейн - ринг «Гетьмани України», «Що? Де? Коли?», Поле чудес, Вечори цікавої історії рідного краю, Вечори Пам’яті: визначні дати історії, Вечори творчого портрету, Вечір: «Забуті сторінки історії», виставки родинних реліквій, виставки народного одягу, виставки дитячих творчих робіт, виставки декоративно - прикладного мистецтва, конкурс народних традиційних страв, аукціон народної мудрості.

Правове виховання

Правове виховання спрямоване на формування правової культури – виховання поваги до прав і свобод людини, виховання поваги до батьків, старших, оволодіння знаннями і дотримання законів України.

Основні виховні заходи:

1. Виховні години: «Закон. Знання. Відповідальність», «Всі діти мають право на любов і піклування»;

2. Усний журнал: «Світова книга прав дитини» (на основі статей Конвенції ООН про права дитини), «День прав людини», «Правоохоронні органи та напрямки їх діяльності»;

3. Брейн-ринг: «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки»;

4. Години спілкування: «Правила та закони у твоєму житті», «Що таке правопорушення? Їх види. Відповідальність за них»; «Підліток і закон», «Права, свободи та обов’язки громадян України», «Особливості відповідальності неповнолітніх», «Як ви розумієте і співвідносите «свобода» і «відповідальність»?».

Трудове виховання:

Трудове виховання – прищеплює працелюбність і шанобливе ставлення до праці, формує творчий підхід до вибору майбутньої професії, цілеспрямованість, уміння планувати своє життя.

Основні виховні заходи:

· Прибирання класних приміщень;

· Оформлення класних кімнат і кабінетів;

· Ремонт підручників;

· Чергування в класі, школі, їдальні;

· Ремонт господарського інвентарю і меблів;

· Участь у ремонті школи;

· Благоустрій шкільного подвір’я;

· Насадження кущів та дерев;

· Створення клумб;

· Ведення дослідницької роботи.

Естетичне виховання.

Естетичне виховання прищеплює дітям естетичні почуття, формує вміння бачити прекрасне і красиве, комічне і трагічне, розвиває художньо-естетичне сприйняття, естетичний смак і оцінювання, виховує естетичні цінності.

Основні виховні заходи:

1. Класні години: «Естетичні цінності», «Естетичні почуття і судження», «Естетичний смак і оцінювання», «Прекрасне, красиве, потворне, комічне, трагічне»;

2. Години спілкування: «Естетичне сприйняття дійсності», «Формування естетичної мети», «Розвиток художньо-естетичного сприймання»;

а) Уроки милування;

б) Подорожі за художніми творами;

в) Художні екскурсії;

г) Колекціонування.

Морально-етичне виховання.

Морально-етичне виховання – сприяє розвитку у дітях таких якостей, як доброта, людяність, щирість, повага одне до одного. Учні відкривають для себе незаперечну істину: кожна людина, що приходить у світ, є унікальною особистістю.

Основні виховні заходи:

1. Класні години: «Я і мій ідеал», «Азбука однокласника: права і обов’язки»;

2. Години спілкування: «Формула спілкування», «Що таке духовність?», «Знайти заняття для душі», «Мистецтво розуміти себе і колектив», «Добрі справи красять людину», «Для чого бути чесним, порядним?», «Азбука ввічливості»;

3. Анкети: «Я і колектив мого класу», «Чому я такий?»;

4. Дискусії: «Що я зичу для однокласників, друзів, України?», «Без кого і без чого я не в змозі існувати?», «Контроль і самоконтроль. З чого вони розпочинаються?», «Що я думаю про себе?», «Що думає клас про мене?», «Що означає «бути оптимістом» у відносинах з однокласниками?»;

5. Відверта розмова: «Мої плани і плани мого класу», « Я в житті класу»;

6. Круглі столи: «Ідеал сучасної людини», «Художній смак і мода», «Делікатність і тактовність поруч зі мною».

Екологічне виховання

Екологічне виховання – передбачає забезпечення підростаючого покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, формування розуміння, що природа – першооснова існування людини, а людина – частина природи.

Залучаючи учнів школи до екологічних трудових акцій: «Чиста планета», «Парад квітів біля школи», «Юннатівський зеленбуд» формується почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, виховується любов до природи. До Дня Землі традиційно проводиться конкурс малюнків: «Майбутнє Землі – в наших руках». Оскільки виховання і навчання тісно взаємопов’язані, то екологічне виховання є невід’ємною частиною декади біології: конкурс газет та плакатів «Екологічні проблеми ІІІ тисячоліття», фото конкурс «Ти і природа».

Основні виховні заходи:

1. Години спілкування: «Я – частина природи», «Моє довкілля», «Я і довкілля», «Потреба спілкування з природою», «Я та моє місце в світі», «Людина особистість духовна», «Я і природа»;

2. Інтелектуальні ігри: «Ми в гостях у Природи», «Фольклор і природа», «Цікаве довкілля», «Місто майстрів», «Дзвони Чорнобиля», «Екологічний дивосвіт»;

3. Усний журнал: «Червона Книга України», «Екологічні проблеми України», «Екологічні проблеми нашого міста»;

4. Диспути: «Чому так сталося?», «У світі екології», «Ноосфера – що це таке?», «Що таке людина?»;

5. Ділова зустріч з керівниками підприємств, забруднювачів середовища;

6. Захист наукових проектів: «Людина і світ природи», «Річки України», «Екологічні проблеми України»;

7. Літературні читання: “Довкілля і поезія”, “Поезія довкілля”, “Гармонія людини і довкілля”;

8. Екологічні акції: «Зелена весна», «Чиста планета», «Парад квітів біля школи», «Юннатівський зеленбуд»;

9. Конкурс творців екологічних казок;

10. Конкурс умільців аранжування квітів «Фантазії осені», «Зимові сюжети»;

Формування здорового способу життя.

Формування здорового способу життя – має на меті навчити дітей цінувати власне здоров’я і дбати про нього, формувати такий світогляд учнів, що створить у них потребу ведення здорового способу життя.

Система роботи включає в себе організацію шкільного режиму: дотримання у школі гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, шкільного обладнання, раціонального харчування, загартування; профілактичне медичне обстеження, пропаганду здорового способу життя і включення учнів у різні види спортивно - фізкультурної діяльності.

Основні виховні заходи:

1. Класні години: «Життя і здоров’я людини», « Розвиток і збереження здоров'я», «Права і обов'язки підлітків щодо збереження і зміцнення здоров’я», «Спілкування і здоров’я»;

2. Усний журнал: «24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом», «7 квітня – Всесвітній день здоров’я»; «26 квітня – День Чорнобильської трагедії»; «8 травня – Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця», «31 травня – Всесвітній день без тютюну», «1 червня – Міжнародний день захисту дітей», «26 червня – Всесвітній день боротьби з наркоманією», «1 жовтня – Міжнародний день громадян похилого віку», «1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом»;

3. Години спілкування: «Видатні постаті про здоров’я», «Українські приказки і прислів’я про здоров’я», «Правила поведінки на льоду», «Правила поведінки на воді»;

4. Конференції: «Спортивні ігри та їх оздоровлювальний потенціал», «З турботою про майбутнє», «Алкоголь та його вплив на здоров’я», «Особиста відповідальність за здоров’я», «Безпечне довкілля і служби захисту населення», «Спілкування і здоров’я»;

5. Круглі столи: «Рухова активність та її вплив на розвиток підлітків», «Організація життєвого ритму. Розпорядок дня підлітків», «Сон і здоров’я», «Активний відпочинок та його види», «Вправи і процедури для збереження і зміцнення здоров’я», «Загартування. Його значення для здоров’я»;

6. Уроки-тренінги: «Формула здорового способу життя», «Формула безпечної життєдіяльності», «Правила людських стосунків», «Що треба знати про ВІЛ/СНІД», «У небезпечних місцях»;

7. Відверті розмови: «Ти – талановитий», «Як стати відмінником», «Що сприяє порозумінню між людьми», «Спілкування з дорослими та однолітками», «Про почуття і співчуття»;

8. Пізнавальні бесіди: «Сам удома», «Сам надворі», «Правила дорожнього руху», «Поведінка при ДТП», «Планування часу», «Домашні завдання», «Ти – пішохід», «Ти – пасажир громадського транспорту», «Безпека і небезпека життя».

Родинне виховання

Родинне виховання – запорука доброго розвитку не лише окремої особистості, але й українського народу. Родинне виховання ґрунтується на тісній співпраці батьків з педагогічним колективом школи.

Основні виховні заходи:

· Презентація: «Традиції моєї родини»;

· Складання «Дерева роду», гра «Малюємо дерево роду»;

· Конкурс серед сімей «З історії роду»;

· Гра-вікторина «Розкажи про рідний край»;

· Бесіди: «Ними пишається рідний край», «Хто піклується про наше місто?»;

· Вікторини знавців народної мудрості, прикмет: «З бабусиної скрині», «Дідусеві загадки», «Розкажи молодшому брату (сестрі)»;

· Конкурс серед сімей: «З історії роду» (оповідання, малюнок, фото підбірки);

· Класний вернісаж «Альбом моєї родини»;

· Конкурс: «Пісні моєї бабусі», «Сімейні хроніки», «Бабусина скриня»;

· Фотовиставка «У колі сім’ї», «Зустріч поколінь»;

· Конкурс юних господинь;

· Конкурс сімей «Майстер на всі руки», «Будинок на всі руки»;

· Відзначення Дня матері – конкурс маминих уроків, пісень…;

· Виставка-конкурс «Сімейна хроніка»;

· Заочна мандрівка «Географічна карта моєї родини»;

· Конкурс сімейних літописів «Не зламайте дерево роду»;

· Вечір «Сім’я року», «Дорогі мої батьки».

Класний керівник є творцем цікавих для дітей і різноманітних форм роботи

Індивідуальні форми роботи: бесіда, відверта розмова, консультація, обмін думками (це форми спілкування), виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги в конкретній роботі, спільний пошук рішення проблеми, завдання.

Ці форми можуть діяти самостійно, а найчастіше вони супроводжують один одного. Їх завдання: розпізнати учня, відкрити його таланти, виявити все цінне, що властиве його характеру, прагненням, а також все, що заважає йому проявити себе.

Для кожної особистості потрібний свій конкретний, індивідуалізований стиль взаємин. Важливо розташувати до себе дитину, викликати її на відвертість, завоювати довіру, розбудити бажання поділитися з педагогом своїми думками, сумнівами.

Групові форми роботи: діяльність активу, творчі групи, мікрогрупи, органи самоврядування; засідання, години спілкування з елементами тренінгу, випуск стіннівок, рольові ігри, інтерактивні ігри.

У цих формах педагог проявляє себе як рядовий учасник або як організатор.

Головне завдання педагога, з одного боку, допомогти кожному проявити себе, а з іншого - створити умови для отримання в групі відчутного позитивного результату, значущого для всіх членів колективу. Вплив педагогів у групових формах направлений також на розвиток гуманних взаємин між дітьми, формування у них комунікативних умінь. У зв'язку з цим важливим засобом є приклад демократичного, поважного, тактовного ставлення до дітей самого педагога.

Форми виховної роботи

Праця – на результат.

Результат - на совість.

Праця - для себе.

Плоди праці - для дітей.

Іншого сенсу в праці немає!

Ø Відверті розмови;

Ø Години спілкування з елементами тренінгу;

Ø Диспути, дискусії;

Ø Класні майстерні;

Ø Ринги професій;

Ø Рольові ігри;

Ø Заочні подорожі;

Ø Інтелектуальні розваги;

Ø Свята і змагання;

Ø Турніри, аукціони;

Ø Захисти проектів;

Ø Акції;

Ø Гра - єралаш;

ØКТС;

Ø Ситуативні практикуми.

Колективні форми роботи з учнями

Форми роботи

з важковиховуваними учнями

Сім сходинок до виховної мети

Способи досягнення завдань

1. Участь дітей в самоврядуванні класу:

а) Спільне прийняття правил життя класу, прав і обов'язків кожного учня;

б) Спільне прийняття відповідальних рішень;

в) Планування дітьми колективної діяльності;

2. Створення умов для участі дітей в управлінні власною навчальною діяльністю:

а) Можливість усвідомленого і відповідального вибору дитиною того чи іншого рівня навчання з предмету в залежності від його пізнавальних цілей;

3. Створення можливостей для прояву творчості дітей у класі:

а) У процесі навчання (на уроках);

б) Після уроків;

в) Можливості прояву з боку дітей та здійснення ними будь-якої творчої ініціативи.

4. Включення культури гідності і навичок гідної поведінки у зміст шкільної освіти:

а) Включення знань про типові проблеми особистісного росту дітей і підходах до вирішення цих проблем;

б) Проведення класних годин, на яких діти мають можливість під керівництвом класного керівника обговорювати найбільш типові для їх віку психологічні проблеми та способи їх вирішення;

5. Створення умов, в яких учні можуть набувати новий соціальний досвід, виходячи за рамки прийнятих соціальних ролей.

«Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей–талант, мистецтво.Але найважливішим є любов до дитини!»

Колектив — соціально значима група дітей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування. Класний колектив - об'єднує школярів, згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках.

Робота

з учнівським колективом

vВивчення особистості учня.

v Індивідуальна робота.

v Психолого-педагогічні спостереження.

v Вивчення умов проживання дитини в сім’ї.

vВивчення громадської думки про учня вчителів, однокласників, друзів.

vПедагогічна діагностика ( анкети, тести ).

v Організація вивчення колективу.

vЗв’язок з органами учнівського самоврядування.

v Бесіди з учителями - предметниками.

vПедагогічні спостереження за характером відносин між школярами.

v Бесіди з батьками.

Якості, які потрібно виховувати в учнів

1. Фізичне та психічне здоров'я;

2. Широту кругозору та культуру мислення;

3. Патріотизм;

4. Високу моральність;

5. Здатність жити в умовах соціально - економічного розвитку суспільства і використовувати свої знання і можливості для саморозвитку.

Виховне середовище

це дійсність, яка оточує учня, якої він черпає знання про відносини.

Процес виховання можна розглядати як процес формування відносин учня до дійсності

Самореалізація особистості в основних сферах діяльності

Створення системи взаємодії вчителів, учнів і батьків у процесі становлення особистості

Структура органів

класного самоврядування

Благовіщенський академічний ліцей "Лідер" Благовіщенської міської ради

На допомогу класному керівнику

Екологічне виховання